Результати районної олімпіади з географії.

  Учні нашої школи   взяли участь в  районній олімпіаді з географії. Грунтовні знання та  вміння показали такі учні:
 8 - А клас Тищенко Коля - ІІ місце.
 10 - А клас  Ревенко Ольга - І місце.
 11 - Б клас Рибчук Юрій -І місце.
 

 Молодці.

Результати районної олімпіади з хімії.

    Хімія відноситься до доволі складного, але потрібного та цікавого шкільного предмету. Але щоб цю дисципліну зрозуміти та полюбити, необхідно віднестися до її вивчення з усією відповідальністю. Учні нашої школи  Мішина Катерина  8 клас та Рибчук Юрій 11 клас показали гарні результати  та  вибороли ІІІ місця в своїх вікових категоріях .

 Так тримати!

Результати районної олімпіади з біології.

 20 листопада на базі Кам'янської  ЗОШ №1  відбулася олімпіада з біології серед учнів шкіл району. Наші учні показали гарні  результати.
7 клас:
 Бугаєвський Ярослав 7 - А  виборов ІІ місце.
 9 клас:
І. місце  Махно Богдан 9 - Б
ІІ. місце Ревенко Віталій 9 - Б
ІІІ місце Ємець Ольга    9 - Б
11. клас:
І місце  Рибчук Юрій
  Наступні випробування чекають Рибчука Юрія та Махно Богдана у січні, їх запрошено на обласний етап олімпіади з біології.
Молодці! Так тримати!

7 вересня - всесвітній день туризму

З найдавніших часів люди вирушали в подорожі з метою пізнання світу й відкриття нових територій, з торгівельними, дипломатичними, військовими, релігійними та іншими місіями.

Слово «туризм» походить від французького “tourisme” – прогулянка, подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання і один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування. Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації раціонального дозвілля, активного відпочинку і проявлення здорового способу життя для широких верст населення і різних за віком.

Туристська діяльність також сприяє формуванню активної життєвої позиції молодої людини. Наприклад в туристичних походах молодь загартовує свій організм, зміцнює здоров’я, розвиває витривалість, силу й інші фізичні якості, здобуває прикладні навички й уміння орієнтування на місцевості, подолання природних перешкод, самообслуговування та інше. Особливі умови туристської діяльності сприяють вихованню моральних якостей особистості: взаємопідтримки, взаємодопомоги, організованості і дисципліни, принциповості, чуйності й уваги до товаришів, сміливості, стійкості і мужності, почуття відповідальності. Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля для молоді. Він являється ефективним замінником фізичної праці, пробуджує в людині радість до життя, служить загартуванню і підвищує життєдіяльність організму.

Всесвітній день туризму - свято, що відзначається щорічно 27 вересня з метою пропаганди туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв’язків між народами різних країн.

 В цьому році день туризму в нашій школі  пройшов під гаслом " Туризм доступний для всіх". Діти на перервах із задоволенням брали участь у туристичному квесті, ходили по азимуту, вчилися в'язати туристичі вузли  і на заверешення розклали туристичну палатку. День був сповнений веселощів, гарного настрою та прагненням до перемоги.

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016-2017 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:
6-8 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
8  класи з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;
9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.;
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи – Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.
Особливості вивчення біології у  2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно  як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.
Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв’язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв’язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних  знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.
Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров’язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі  «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я через оволодіння знаннями про здоров’я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів.
У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на­повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».
У наступних темах  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.
Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного  дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність  структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану­вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму».
У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що  поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.
Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.
Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013     № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

Колезі на згадку.

У цьому році закінчує свою професійну педагогічну діяльність наша колега - шанований учитель Сердюк Ольга Петрівна. 
                                     Ваші роки- то Ваш скарб,
                                     Їм ціни немає,
                                     Кожен рік багато варт,
                                     Всі про це ми знаєм.
                                             Вашу мудрість знаєм ми, 
                                             Цінимо Ваш досвід,
                                             Шана в Вас поміж людьми
                                             І поваги досить.
                                     То ж прийміть уклін від нас,
                                     Щирі слова шани,
                                     Всякий день і всякий час
                                     Гордимось ми Вами!

Вітання від дирекції школи. 

 Здоров’я, мирного неба, позитивних емоцій і не забувати колег.

Звіт про роботу за 2015-2016 навчальний рік

До складу МО вчителів природничого циклу входять: Ноздренко Людмила Василівна - голова ШМО, Рахманіна Тамара Пантелеївна – вчитель географії, Шамрай Тетяна Анатоліївна – вчитель хімії, Снігур Алла Петрівна – вчитель біології та охорони здоров'я, Сірченко Тетяна Павлівна – вчитель біології. МО вчителів природничого циклу у  2015-2016 н.р. над такою проблемою:"Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості" 
Вчителі МО підвищували рівень своєї компетентності шляхом впровадження досягнень психолого- педагогічної науки і передового досвіду, роботі в методичних шкільних та районних обєднаннях, участі у районних, обласних та міських заходах.

   Протягом  2015-2016 навчального року  з  метою вивчення і запровадження педагогічного і перспективного досвіду відбувалося взаємовідвідування уроків педагогічними працівниками, проводились відкриті уроки та майстер-класи. Так майстер-класи провели Ноздренко Л.В. у жовтні 9 клас тема: «Групи крові. Переливання крові»  у лютому «Розмноження та індивідуальний розвиток людини» у 9-А класі. Рахманіна Т.П. у 6 класі тема: «Болота»

Кожен вчитель працює над власними проблемами у навчальному процесі. 

Вчителі мають досягнення у підготовці учнів до районних та обласних олімпіад, участі у МАН.

                                     Участь учнів в районних предметних олімпіадах.

Предмет/рік	2013-2014 н.р.	2014-2015 н.р.	2015-2016 н.р.
Біологія	6	7	9
Хімія	4	3	5
Географія	3	5	4
МАН	2	2	2

                        Участь учнів школи у республіканських та Міжнародних конкурсах.

Конкурс/рік	2013-2014 н.р.	2014-2015 н.р.	2015-2016  н.р.
«Колосок»	89	92	78
«Геліантус»	8	0	0
«Альбус»	0	15	0

 Учителі нашої кафедри активні учасники інтернет-семінарів. Так у цьому році ми взяли участь у  обласних інтернет-семінарах і отримали сертифікати.

Сертифікати за участь у інтернет – семінарах отримали такі вчителі: Ноздренко Л.В. Сірченко Т.П. Шамрай Т.А. та Рахманіна Т.П.

 Ноздренко Л.В. стала Лауреатом І Всеукраїнського конкурсу «Учитель-року -2016» та нагороджена Дипломом інституту модернізації змісту освіти Національної академії педагогічних наук, Інституту обдарованої дитини.
Проблема над якою працюватиме шкільне МО у 2016-2017 н.р.: "Підвищення якості знань учнів і створення мотивації успіху на основі впровадження в навчально-виховний процес нових інноваційних технологій"

"Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності навчання та виховання - це бажання дитини вчитися. Але як же відкривати оті джерельця, як зробити, щоб вони не замулилися?" 

                                                                            (В.Сухомлинський)
Мотивація до навчання - одна із головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Формування мотивації у учнів до навчально-пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи.
                                         Основні напрямки методичної роботи ШМО.
* Вдосконалення знань умінь і навичок педагогів, створення умов для реалізації особистісних якостей вчителя, підвищення рівня його професійного саморозвитку, готовності до інновацій, створення індивідуально-авторської методичної системи. 
* Базування методичної роботи на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду, на аналітичній, організаційній, пошуковій, дослідницькій,  науково-практичній  та інформаційній діяльності.
* Узагальнення передового педагогічного досвіду педагогів та активізувати участь у виданні друкованих матерілів, методичних посібників для використання у подальшій роботі.

                                                       План роботи ШМО на 2016-2017 н.рік              

Засідання 1   (серпень)

1.     Діагностика професійної, методичної підготовки, професійних потреб вчителів.

2.     Складання графіка відкритих уроків, майстер-класів учителів, позаурочних заходів

3.     Затвердження індивідуальних тем самоосвіти вчителів.

4.     Різне.

Засідання 2.  ( жовтень)

1.     Підготовка та проведення шкільних олімпіад.

2.     Визначення переможців та їх участь у районних олімпіадах.

3.     Проведення індивідуальної робот з обдарованими дітьми.

Засідання 3.    (січень)

  1.     Круглий стіл: « Відкриття нових напрямків діяльності, створення нових технологій, набуття нової якості результатів діяльності». Інноваційні зміни в освітній діяльності.

  2.    Відкритий позакласний захід.    Майстер – клас: «Хімія кохання»

(Ноздренко Л.В.)

   3.     Обговорення.

Засідання 4.  (квітень)

1.     Підготовка до ДПА та ЗНО.

2.     Підсумки навчальної та виховної діяльності ШМО.

3.     Планування на наступний навчальний рік.

Вітання зі святом.

                      

                                                                    Шановні колеги!


                                         Від всієї душі поздоровляємо зі святом Перемоги!
                                        Бажаємо мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого!
                                        Нехай завжди вас оточує мир, здоров'я та щастя!

Замальовки з уроку.

У 9-А класі відбувся відкритий урок з біології на тему: "Розмноження та індивідуальний розвиток людини. Будова статевої системи". 
Актуальність статевого виховання учнівської молоді в сучасній школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері, статевою розпустою певної частини неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевій основі, поширенням порнографії, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в недостатній підготовленості багатьох молодих людей до створення сім'ї, виконання родинних обов'язків, що нерідко спричинює розлучення. Особлива роль у статевому вихованні учнів належить урокам біології, на яких вони отримують уявлення про розмноження і розвиток живих організмів; статеве і нестатеве розмноження; органи розмноження (будова чоловічих і жіночих статевих органів); дітородну функцію людини; вплив нікотину, алкоголю і наркотиків на спадковість; спадкові захворювання; ембріональний розвиток, гігієну вагітності; вікову періодизацію розвитку дитини; статеве дозрівання і відхилення у статевому розвитку; ранні статеві контакти та їх шкідливі наслідки; статеву гігієну та ін. Ми почали вивчати дорослу тему тому по-дорослому її і сприйняли. Діти показали свою готовність до відвертої розмови, свою відкритість для сприймання матеріалу - тому, що вони розуміють відповідальність за своє життя і людське щастя лежить на них самих.

Якщо порівняти всіх людей планети, то найдужче, чим вони відрізняються , - це стать(чоловіча й жіноча). І справді, жінки та чоловіки дуже різні. Різні не тільки з фізіологічної точки зору, а й за поглядами, думками, сприйняттям світу, і навіть. За статевою хромосомою: у жінки – Х, у чоловіка – У.

Усе наше життя побудоване на взаємостосунках. Стосунки між чоловіками й жінками – найскладніші в людській природі. Вони можуть бути різними і проявлятися у різних формах. Кожна людина відчуває потребу в цих стосунках, особливо люди прагнуть бути щасливими в коханні. Ось це і стало предметом нашого обговорення на уроці.

обговорення завдань у групах

Виступ учнів.

Відзнаки колегам

Вчителям за їх участь у інтернет-семінарах були вручені сертифікати.

Вітальна листівка вчителям

                       
                                                     Найкращій половині людства

Прийміть щирі вітання з прекрасним жіночім святом Весни!
Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує Вам міцного здоров’я,красу та чарівність, родинне тепло та затишок.
Нехай Ваша доброта, ніжність, жіночність завжди сповнюють серця радістю і любов’ю, будуть запорукою миру та злагоди,
здійснення кращих мрій і сподівань, а Ваша праця йде на користь справі, дає наснагу, для здійснення всіх Ваших задумів.
Щасливої Вам жіночої долі, надійного чоловічого крила, квітів – ніжних і духмяних.